Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
Каталог статей
До Дня Державного Прапора
Доброго дня, Шановний пане Лук’яненко!
Щиро вітаю Вас з Днем Державного Прапора, та Днем Незалежності України! Міцного здоров’я Вам! Многії літа!...
Бажаю нашій Батьківщині миру, розвитку демократії та процвітання нації!
Вважаю Вас, Великим Українцем який вніс найбільший вклад в Незалежність нашої держави.
Вчора бачив телепередачу за Вашою участю присвячену 25 - річчю здобуття Незалежності України.
Ви сказали, що в день так званого ГКЧП, перебували в Запоріжжі. Мене ці слова поринули у спогади тих днів. Отже, дозволю собі нагадати події серпня 1991 року у місті Запоріжжі…
У період 11-18 серпня 1991 року і зрусифікованому місті Запоріжжя відбувався другий Фестиваль української пісні «Червона рута». До Дирекції фестивалю входили щирі українці: Тарас Мельник і Олег Репецький – співдиректори, Анатолій Калиниченко – художній керівник, Василь Вовкун – режисер та інші. До складу дирекції входив і я - Любомир Килимник, був відповідальний за забезпечення енергетичної частини заходів. Після численних нарад в Запорізькому виконкомі було досягнуто згоди про вивішування по периметру території стадіону «Металург» прапорів фестивалю і категорично заборонено будь-де піднімати Український Національний Прапор. Влада перестрахувалася і по всьому місті, включаючи майдан перед обкомом компартії, на щоглах для підняття прапорів були зрізані ручки якими переміщувалися троси до яких кріпились прапори та переварені на недосяжну з землі висоту направляючі шківи, а троси вимащені чорним мастилом. Це саме було зроблено і на щоглі стадіону перед сценою фестивалю.
У день відкриття фестивалю, 11 серпня пообідній годині, на автобусах прибули делегації з західних областей України і вишукавшись в колону, яку очолювали Ви із своїми соратниками. Колона, з піднятими Українським Національним Прапором та іншою національною символікою зайшли на стадіон до центру сцени фестивалю. Я, за своїми обов’язками, знаходився біля щогли, тому що саме там знаходився електричний щит забезпечення електрикою фестивального обладнання. В повітрі стояла 38 градусну спека. Ми мали десятилітрову каністру квасу купленого у місті з діжки і люб’язно пригостили очільників шанованих делегацій. У цей момент, здається, Ви особисто оглянули майданчик фестивалю і помітили щоглу без будь-якого прапора. Не було сумніву – тут має майоріти Український Національний Прапор. Так і вчинили, Ваші друзі прикріпили прапор до тросу, а я одягнув робочі брезентові рукавиці, піднявся на приставлений до щогли ящик і тягнучи за трос підняв прапор на саму висоту щогли. Тоді, серед гостей фестивалю були делегації від української діаспори західних країн, зокрема Канади, і процес підняття прапору було за фільмовано на відеокамеру ( для України відеокамера була диковинкою і я помітив що то був якийсь канадійський телеканал). Ось так завдяки Вам у місті Запоріжжі було вперше піднято Прапор України.
Шановний Левку Григоровичу, перепрошую що дозволив собі про це нагадати Вам, але для мене це дуже важливо і я гордий з того, що був безпосереднім учасником створення славетних сторінок історії Незалежної України.
Дуже прошу Вас, якщо десь у архівах або у Вашому альбомі збереглися світлини цієї події, прошу надіслати мені електронну копію або дублікат фотографій чи кіноплівки.
З повагою Килимник Любомир Антонович. 23 серпня 2016 року.
Джерело: http://Власні спогади |
|
Категорія: Мої статті | Додав: kil (01.09.2016) | Автор: Килимник Любомир Антонович E |
| Переглядів: 422
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
| | |